der_sch_shall

В 3 часа 45 минут по советской территории, по войсковой части у деревни Майнила на Выборгском шоссе было выпущено 7 снарядов. В результате было убито 4 солдата, 8 получили ранения. Что интересно, тотчас же была создана военная комиссия, которая в тот же день, в 17.10 уже находилась на месте, и представители комиссии начали опрашивать солдат части об обстреле. К величайшему неудовольствию комиссии рядовые солдаты совершенно честно говорили, что снаряды летели из тыла. И история могла бы принять нежелательный характер, тем более, что финны в тот же день заявили, что надо создать совместную комиссию для расследования инцидента. Надо было все довести до такого состояния, чтобы заявить советскому народу об акте финской агрессии. Интересно, что известны сегодня имя и фамилия человека, который, собственно, осуществил артиллерийский налет на эту воинскую часть. Это был майор НКВД Акулевич, он умер в 1986 году. Ему выдали несколько снарядов, указали точные координаты цели, выдали пушку с артиллерийским расчетом, но преподнесено все это было так, что он якобы должен был отстрелять ряд секретных боеприпасов - почему, собственно, и был представитель НКВД озадачен подобным поручением. Они отстреляли эти 7 снарядов, и он с чувством выполненного долга, думая, что он стрелял по полигону артиллерийскому, отправился восвояси. Между тем он, собственно, и осуществил эту провокацию.
...
Но надо сказать, что финская армия была действительно очень хорошо подготовлена. В одном кабачке, по-моему, в Турку, висит бронзовая табличка с фамилиями трех официантов и, по-моему, повара, которые ушли воевать на эту Зимнюю войну, так вот эти четыре финна в общей сложности застрелили 92 красноармейца - так, небольшая цифра. Снайперы и стрелки они были великолепные, и даже имея в руках обычную винтовку незамысловатую, они использовали ее не то что на все 100, а на все 200.
etc

Збірна України.
Плей офф. Балкани.
Жопа в стєпєні π_здєц.
=============
ЗІ. Рехагель, Рехагель, ах ти ж всьотакі сцука.

Інколи буває корисно почитати на перший погляд нецікаві і зовсім некорисні книжки [в першу чергу це стосується тих, кого я називаю карамзінимі]:

Много бед еще натворил бы Лисовский Русской земле; но в следующем году он нечаянно упал с коня и лишился жизни. Хотя "лисовчики" продолжали свои набеги, но таких изумительных по смелости и губительных налетов, как при Лисовском, уже не было. Не меньше беды Русской земле причиняли днепровские казаки, ч_е_р_к_а_с_ы, как их называли в Москве: они тоже отдельными ватагами заезжали даже на дальний север и разбойничали не хуже "лисовчиков" и других воровских шаек.

Сиповский В.В. Родная старина. М., 1904

ЗІ. Вспомніл одразу я кіну "Тарас Бульба" со Ступкою в гол. ролі... та й пустіл скупую мужскую сльозу, чисту - як той горний кришталь.

Слава та авторитет видатного [можна навіть сказати, геніального] полководця Східної Імперії Велісарія (504-565) мали такі характер та масштаби, що в 543 самої лише звістки про те, що назустріч їм виїхав Велісарій [з жалюгідною – як виявилося пізніше – жменькою букеларіїв] виявилося достатньо для того, щоб величезна персидська армія [очолювана начебто самим шахіншахом Хосровом І Ануширваном] просто взяла і... здійснила оперативний відхід втекла, втекла – аж за Євфрат. Такий гучний та паралізуючий ефект мало це ім’я, з яким нерозривно повязувалися феноменальні військові успіхи на всіх відомих [на той момент] континентах – в Азії, Африці та Європі, успіхи, отримані внаслідок блискучих перемог над значно більшими за чисельністю арміями войовничих та безжальних народів: персів, вандалів та остготів.

Секрет числених перемог Велісарія полягає не лише в його особистих якостях, вмілому командуванні чудово екіпірованими, беззастережно відданими своєму улюбленому командиру військами, чи в використанні нових тактичних прийомів^*. Одна з причин його успіхів полягає в тому, що воїни Велісарія в достатній кількості мали в своєму рационі таку річ, як... сало – цей всім нам знайомий і досі делікатес в басейні Mare Nostrum квірити називали lardo. Це як мусову для виконння норму законодавчо зафіксував, між іншим, імператор Юстініан (482-565).
ЗІ. Не забувайте про це під час наступної трапези :). Смачного!
=============
^* наприклад, під Дарою в 530 Велісарій переміг персів – в першу чергу, завдяки [кропіткій] попередній інженерно-саперній підготовці

Порвало на атоми:

Barrack Obama loves Nokturnal Mortum

мшф Last.FM

Тут на днях придбав собі книжку. "Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України IV-I ст. до н.е."



Книжка цікава, стане в пригоді як для тих, хто цікавиться античністю взагалі, так і для небайдужих до гальштатської-латенської культур зокрема.
ЗІ. Недоліки. Досить висока ціна (50 грн. - але це стане на заваді тим, хто захоче підтримати вітчизняного виробника :) ), нездала палітурка (якийсь п*здець просто - для такого видання могли б зробити й 7БЦ) та малий наклад - лише 2000 прим. (тож поспішайте).

Вам траплялися в електроних ЗМІ матеріали наступного змісту та наповнення:
Украина – мировой лидер по инфляции
Украина - мировой лидер по росту инфляции
Украина вышла в «лидеры» по темпам инфляции
, а також рясне дрочілово впрісядку жування шмарклів з цього приводу, викликане цими ж публікаціями?
Думаю, що так. Характер та стиль креативу кожен може одразу уявити собі сам і одразу, різнитися можуть хіба що окремі деталі: коли саме нас спіткає п*здєць з посмішкою хижей, коли конкретно лусне поміж роги нас дефолт. Або коли РФ нарешті ж забере собі в недодержави Крим.
Згідно джерел, за 9 місяців ц.р. показник інфляції в нашій країні дорівнює 9,1 відсоткам. Це досить неприємний показник; все що [за підсумками року] більше 10% - це вже гіперінфляція. В мене немає сумнівів що ми здолаємо цей показник в найближчій перспективі, але мова далі буде не про це.
*фанфари*
Venezuela's inflation speeds up; records nine-month high
Наведу лише невеличку цитату звідти (дата публікації, між іншим, 10 жовтня ц.р.):
At the end of the third quarter of the year, accumulated inflation amounted to 18.5 percent, lower than 21.8 percent recorded in the same period of 2008, but the highest in the hemisphere, despite the fact that the inflationary problem has not fully emerged.
Шляхом нескладної операції порявняння можна пересвідчитись, що показник 18,5% в 2 рази більший за наш 9,1%.
ЗІ. Вмєсто послєсловія:
Москва согласилась выделить Каракасу кредит в размере 2,2 млрд долларов на покупку вооружения, заявил президент Венесуэлы Уго Чавес.
ЗЗІ. Кіно, віно, і доміно.

Не торговал мой дед блинами,
Не ваксил царских сапогов,
Не пел с придворными дьячками,
В князья не прыгал из хохлов,
И не был беглым он солдатом
Австрийских пудреных дружин;
Так мне ли быть аристократом?
Я, слава богу, мещанин.

(Моя биография, 1830)

В чий саме город жбурляє каміння цеглини російський класік, автор літературної російської мови, і проч., і проч., відомо – це О.А.Безбородько (1747-1799), який зробив в Російській Імперії карколомну кар’єру: від козацького полковника до канцлера – на цю посаду його призначив Павло І; цього саме року, власне, Безбородько і отримав титул князя (що показово, за 2 роки до народження поета).
Звичайно, на цей вибрик можна було б і не звертати анінайменшої уваги: геніальний поет, quod licet Jovi etc, якби не одна незначна обставина (про яку Пушкін чомусь дозволив собі розкіш забути): в нього самого був прадід, А.П.Ганнібал (1696-1781), той самий «арап Петра Великого», який теж зробив дуже вдалу (нехай і не зовсім таку, як пригающій хохол) кар’єру: від раба на Стамбульському базарі до генерал-аншефа (це, здається, на один щабель нижче фельдмаршала), нагородженого, між іншим, орденом Св. Олександра Невського (!).
А тут взяла і пригадалася ще одна оказія: А.С.Пушкін аж ніяк не був «мєщаніном»: як свідчить Даль, «мещанин - горожанин низшего разряда, состоящий в подушном окладе и подлежащий солдатству; к числу мещан принадлежат также ремесленники, не записанные в купечество»; А.С.Пушкін був дворянин (нехай не з самої заможної родини), дворянин з усіма рисами, перевагами та вадами, властивими своєму стану – блискуча освіта (Царск-й Ліцей), батьківський маєток, власні раби, постійні азартні ігри, моральна нестійкість та, звичайно, куди ж без цього, дуелі загальною кількістю під 30 штук; плюс весь сукупний антураж у вигляді особистих аудієнцій в імператора, заручин з [теж дворянкою, звичайно] Наталєю Гончаровою - ця подія трапилася 6 травня [того самого, коли написано згаданий вірш :)] 1830 року.
К монахам політкоректність і тому подібну бєлібєрду; вже майже 180 років хохол О.А.Безбородько – на жаль – делікатно мовчить, бо він так і не зміг щось сказати у відповідь одному нахабному мулату; треба терміново щось робити, вирішив я!
( Треба то треба! )

На днях (а саме – в п'ятницю, 25 вересня ц.р.) я натрапив на цікаву фразу:
Князь Отто фон Бисмарк, призванный в 1862 году королём Вильгельмом I на пост министра-президента Пруссии, спустя 9 лет получил практически неограниченную власть на посту имперского канцлера. Но задолго до этого, с 1859 по 1862 гг., фон Бисмарк был послом Германии в России, поэтому русских он знал неплохо и, будучи талантливым человеком, понимал, в чём сила русских и в чём их слабость. Бисмарк понимал также, что оружием русских не победить, а потому при планировании стратегии Германии канцлер много сил уделял идеологической войне. Фактически именно он, Отто фон Бисмарк, стоял за идеей создания Украины и признавал, что термин «Украина» ему весьма импонирует. На картах Бисмарка Украина простиралась от Саратова и Волгограда на северо-востоке до Махачкалы на юге.
...
Но вернёмся к фон Бисмарку, активно поддерживавшему, в том числе, развитие украинского языка. «Могущество России, — писал Бисмарк, — может быть подорвано только отделением от неё Украины… необходимо не только оторвать, но и противопоставить Украину России, стравить две части единого народа и наблюдать, как брат будет убивать брата. Для этого нужно только найти и взрастить предателей среди национальной элиты и с их помощью изменить самосознание одной части великого народа до такой степени, что он будет ненавидеть всё русское, ненавидеть свой род, не осознавая этого. Всё остальное — дело времени».

( лінк )
Клас? Клас. Але я не буду звертати увагу на емоційне забарвлення наведеного фрагменту :), а одразу пропоную перейти до цитати, авторство якої наче має належати Залізному Канцлеру (google, до речі, повідомляє про десь 1050 вдалих результатів пошуку цього тексту; дуже схоже, що ця цитата зявилася в інтернеті порівняно недавно – і вона одразу ж почала широко використовуватися різними персонажами цілком конкретних поглядів, наприклад, отак).
( Читати далі )

Цікавий конкурс у jesfor:
обозвать период истории Украины с 1991 по 2009 год
Долучайтесь - хто має бажання :).

(клікабєльно)
жьір, товаріщі, просто жьір вот, кстатє, і атвєт на сакрамєнтальнай вапрос: за кого я буду голосувати на грядущщіх прєзідяйських виборах (принаймні, в першому турі, угу)

Мій дворічний син останнім часом полюбляє зранку увімкнути зомбоящік, перемикати там канали - єсно, щоб натрапити на мультєкі ілі разния там "вмірєживотних".
Сьогодні зранку, поки тато намагався продрать глоза, Колян теж так вчинив, і волєю судєб попал прямьохонько в 5й канал. А я втикнул в бєгущюю строчку в випускє новин.
"В Єгипті британській археолог [Кокойто Кокойтич] знайшов найдавнішу в світі Біблію, датовану 350 роком до н.е.".
Вокак, товаріщщі. Я досі не збагну, чому повідомлення не завершилося, скажімо, десь так: "... на якій склав присягу при вступі на посаду фараона Вехнього та Нижнього Єгіпту Олександр Македонський".
ЗІ. Пекельні палії.

Прев'юшка білборда (клікабельно):



Прев'юшка сітілайта (клікабельно):

– Все равно садись! - закричал Козлевич отчаянно.
– Подвезу даром. Пить не будете?
Голые танцевать не будете при луне? Эх! Прокачу!

Позавчєрашнєє кіданіє сплєча вєрбальних пєрдпєрунов гарантом адной сопрідєльной діржави – кіданіє столь жє рєшитєльноє і обільноє, сколь смурноє і ніпонятноє, чьто твой трикутнк Бермуцкай – кавото всурьоз обєспокоїло, а декого зацікавило. Впрочєм, ріскну прєдположить, чьто подліниє гомєрічєскіє масштаби і прічіно-слєцвєния взаімосвязі проізошєдшаго ускользнулі от абщєцвєності широкай, равно как і осталось досадно обдільоним внімаєм (нє в прімєр рєшитєльному комунальноквартірно-мєждународному спічу Медведєва Д.) вчєрашнєє собитіє, а імєно – убєдітєльний і пилкій прізив російського презідяя к трєзвості как к нормє повсіднєвной жизні. Єслі жє нємножко пориццо в кладовой памяті і ізвлєчь оттуда нєдавно просочівшиєся в тирнет фотодокумєнти, напрімєр, такіє вот:



, то всякіє покрови таїнствєності і арєал загадочності с обоїх подій враз спадают – сущєцвуєт нормальноє, яб даж скозал, житєйскоє пояснєнія єнтім дєлам только чьто мінувших днєй.
Да, да, да. 9 серпня, неділя, День воинской славы России , мєжду прочім. Святоє дєло, налівай да пєй. А во хмєлю чьто для полноти кортіни надобно, єжєлі і циганє, і мєдвєді, ужє тут? Правєльно, поговоріть, затєм можно і пойті морди біть оддахнуть. А в класной кампанії луччій оддих, вєстімо, то за Дєржаву скорбєть – дєла наши грєшниє, да вот бєда, овьос нинчє дорог, зато барєль встал с колєн, в умє дєржим ВМФ, Севастополь, і...
Нєосторожний опохмєл пріводіт к длітєльному запою, своєврємєний к длітєльному застолью, і тєдє, і тєпє. Потом, правєльно, саринь на кічку, свістать навєрх прідворную сьйомочную брігаду, «ви нам ща за Севастополь атвєтітє», а вот ми єму враз покажєм, гаду прищавому, как кузькіна мать на горє свіснєт.
Нарешті, ранім утром 12.VIII.2009, вдрук слєдуєт волєвоє рішєніє – яб даж сказал, клятва ганібалова – нікогда болє в рот єнту гадость нєбрать, пьянцву бой, правєльно, да нє просто так, а в особо масштабє особо крупном: 1/6 суши, к прімєру.
Вот такіє дєла. А ви думаєтє, ім, царям, лєгко?

12.08.2009 14:17 : Президент Медведев начинает "решительную, но аккуратную борьбу с пьянством и алкоголизмом"

В Сочи проходит сегодня специальное совещание с главами профильных министерств и ведомств. О том, что алкоголь – зло, президент говорил ещё в начале июля на встрече с главой Минздравсоцразвития Татьяной Голиковой. Тогда он предложил принять специальную программу.
Ограничительные меры необходимы, но без дурацкимх запретов, сказал Медведев.
[блаблабла]
В известном обращении депутаты Госдумы от крестьян тогда просили царя батюшку запретить проклятую на веки вечные. Впрочем, винокурни не слишком пострадали, производители получили огромные компенсации за счет налогов собранных с масс. Неплохо заработали и теневые дельцы, ходили слухи, что молодые революционеры не чурались такого источника подпитки своих касс. На период общего отрезвления пришелся октябрьский переворот 17 года. Большевики же не спешили с отменой сухого закона, и он просуществовал до 1933 года. Вторая антиалкогольная компания разразилась в конце века и стала ответом на резкое сокращение рождаемости. 17 мая 1985года, день публикации указа президиума верховного совета СССР, некоторые историки называют началом конца большой страны, в которой производство спирта разом сократилось в 13 раз.
...
Болєє подробная епічєская кортіна тут.
ЗІ. Ітогі падвідьом:
1914 - винімайтє Велику Жовтневу в 1917.
1985 - получітє крупнєйшую гєополітічєскую катастрофу ХХ вєка.
2009 - і?..

Н.СОКОЛОВ: Потому что главным образом люди черпают эти сведения из школьного учебника, но ровно это же транслирует популярная историческая литература, ровно это же транслирует кинематограф, а в последние десятилетия и телевидение чрезвычайно активно. Ровно эту же модель. И когда чрезвычайно недолго продолжался этот процесс, историю освободили от политической опеки, это произошло где-то на границе примерно 1987-1988 годов, и историки смогли предъявить то, что они реально знают об историческом процессе, то эта схема мгновенно рухнула, и стали появляться новые другие учебники истории с совершенно другой картиной. Где Россия никакая не осажденная крепость, где это гораздо более сложное общество, где институты на равноправии играли гораздо более важную роль в разные времена.

Н.БОЛТЯНСКАЯ: Ну, посмотрите. Если предположить, если согласиться с вашей позицией, то что у нас выходит? Что с того момента как Иосиф Виссарионович пришел к власти окончательно уже, без вопросов, без сомнений, без опасений, перед ним стояла в известной степени пиаровская задача дать народу возможность оправдать все, что с ним будет проделано властью. Так?

Н.СОКОЛОВ: Не знаю в какой степени...

Н.БОЛТЯНСКАЯ: И дальше прошло – вот мы окружены кольцом врагов, мы должны полностью доверять тем, кто стоит над нами, потому что иначе мы пропадем. Так?

Н.СОКОЛОВ: Я не берусь судить, в какой степени сознательно это для себя и ясно, отчетливо осознавал товарищ Сталин. У нас нет для этого источников, поскольку товарищ Сталин по словам ближайших друзей, например, Кагановича, был великий конспиратор – он даже своим ближайшим сотрудникам вполне свои планы не сообщал, они должны были о них догадываться. Но все что он делал, отчетливо свидетельствует о том, что он готовил намеренно и специально. Вот эта знаменитая история с составлением первого школьного учебника. У нас же как на самом деле историческая наука родилась? Сначала товарищи Жданов, Сталин и Киров написали замечательно конспект учебника, потом составили учебник для школ, а потом который товарищ Сталин сам лично переписывал 3 месяца и многое туда дописал.

Н.БОЛТЯНСКАЯ: Как например?

Н.СОКОЛОВ: Можно чуть позже?

Н.БОЛТЯНСКАЯ: Да.

Н.СОКОЛОВ: В детали чуть позже. И только потом через год был создан Институт истории как главное партийное ведомство историческое, которое потом 50 лет этот учебник пытался подпереть научными разработками. Без большого успеха.

Н.БОЛТЯНСКАЯ: Пример давайте?

Н.СОКОЛОВ: Что именно внес товарищ Сталин?

Н.БОЛТЯНСКАЯ: Да.

Н.СОКОЛОВ: Да. Главным образом редактура Сталина шла по нескольким направлениям. Первым образом и главным образом он подчеркивал те места, где твердая власть, власть авторитарная, власть глубоко централизованная должна была показываться как спасительная и единственно возможная. Вот эта вот идея о том, что опричнина Грозного была инструментом государственной централизации, эта фраза прямо вписала лично товарищем Сталиным в школьный учебник. Ее там не было, ни один дореволюционный историк не взялся бы, и сейчас ни один честный историк не возьмется это утверждать.

Мифы и легенды сталинской эпохи: что мы получили в наследство (тиць!)

ЗІ. Вкусно, пітатєльно, опрічно, хвєєрічно.

Брати Стругацькі в своєму "Залюдненому острові" створили наступний парадокс: цивілізація [Масаракша] робить атомні бомби, маючи хибне уявлення про картину навколишнього світу.
Як планетарна побудова атома в'яжеться з непланетарною моделлю всесвіту? ІМНО, це не випадково; питання - чому автори зробили саме так, а не інакше?

18 серпня 1941 танк КВ-1 № 864 ст. лейтенанта З.Г.Колобанова зайняв відведену йому позицію неподалік від м.Красногвардейск (поблизу Ленінграда); 19 серпня Колобанов та його екіпаж вступили в бій з колоною німецької 8-ї танкової дівізії. Впродовж бою, який тривав 3 години (т.зв. Войськовицький бій) екіпаж КВ-1 № 864 знищив 22 ворожі танки та 2 протитанкові гармати ворога.



Схема бою КВ ст. лейтенанта Колобанова з немецкою танковою колонною 19.VIII.1941

Пізніше порахували, що в танк Колобанова влучив 135 німецький снаряд, але жоден не зміг пробити захист радянської машини (основне бронювання в 75 мм було доповненне екранами в 25 мм); натомість кожен влучний постріл КВ-1 завдавав значної шкоди ворожій техниці: бій тривав на критично малій дістанції, що приблизно становила десь 150 м.

Ремонт пошкодженої машини тривав більше ніж місяць; 21 вересня 1941 внаслідок близького вибуху німецького снаряду З.Г.Колобанова було важко поранено та контужено; до лав діючої армії герой розповіді повернувся в 1944 році, він командував дивізіоном СУ-76. За бої на Магнушівському плацдармі його було нагороджено орденом Червоної Зірки, за участь в Берлінській операції – орденом Бойового Червоного Прапора.

Особливо мене дуже бентежить наступне питання: чому сам факт ціє феноменальної події (аналогом якому може бути хіба що знаменитий бій Віттмана 13 червня 1944) не отримав належного розголосу, зовсім не був розтиражований потужною машиною радянської пропаганди? Можливо, справа в тому, що по завершенню Зимової кампанії 1939/40 Колобанова було покарано через братання з фінськими військовослужбовцями: його позбавили як звання, так і нагород.

ЗІ. Зіновій Григоровіч Колобанов помер в 1995 році; на його честь в 2006 названо вулицю в С.-Петербурзі (Горелово).

Вибірково і безсистемно переглядаючи dtv-Atlas з Всесвітньої історії, натрапив на наступне:

Португалія
Після ліквідації монархії (1910) у зв'язку з радикальним впровадженням демократичної парламентської системи не може утворитися міцна урядова влада. Між 1911 і 1926: 8 президентів і 44 уряди, відбувається 20 революцій і державних переворотів (с. 439).

ЗІ. ...Много думал ©.